У результаті можна відразу «вбити двох зайців»: повністю відновити жувальні функції та естетику зуба. Зуб після реставрації виходить як колишній, навіть ще кращий, адже нарощений зуб – рівний і красивий, без зовнішніх дефектів.
Штифт можна порівняти з милицею або протезом, це штучна опора для верхньої частини зуба, стрижень, який фіксується в кореневому каналі. Найчастіше штифти виготовляють із титанового сплаву – це унікальний метал, який є біосумісним із тканинами організму, тому не викликає відторгнення.
До того ж матеріал дуже міцний: з титану роблять стійки шасі літаків, так що з жувальним навантаженням металевий штифт справляється без проблем.
Після встановлення штифта стоматологу залишається тільки наростити верхню частину зуба за допомогою композитних або інших матеріалів. Якщо така пломба на штифті неможлива, виручає протезування: стрижень накривають штучною коронкою.
Кожен стоматолог вам скаже: якщо зуб можна врятувати, за нього потрібно боротись. І нехай від зуба мало що залишилося, можливості стоматології дозволяють використовувати і таку дрібницю. У яких випадках рекомендується встановлення штифта:
зуб зруйнований на 50% і більше, коли від природної коронки зуба практично нічого не залишилось, але корінь міцний;
дентин пошкоджено настільки, що звичайна пломба триматися не буде;
потрібно відновити зуб для опори під знімні або постійні протези.
Однак метод застосовується не завжди. Протипоказання до встановлення стрижня:
зруйновані корені: немає стійкої опори для штифта;
запалення тканин пародонта;
кіста або гранульома під проблемним зубом;
тонкі стінки кореневих каналів: до 2 мм.
Обстеження – перший етап, з якого починаються всі стоматологічні процедури, і нарощування зуба на штифт – не виняток. Робиться рентгенографія, на знімку лікар бачить стан кореневих каналів і приймає рішення про встановлення штифта.
Далі стоматолог обирає відповідний тип стержня і спосіб установлення: активний чи пасивний. Штифт, який установлюється активним способом, має гвинтову різьбу, вкручується в канал. Таке з'єднання є дуже надійним, але більше навантажується корінь, частіше застосовується перед протезуванням коронкою. Пасивний спосіб закріплення стержня відбувається простіше. Штифт гладенький, без насічок, тому просто «сідає» на цемент. Нарощений зуб на штифті тримається міцно, а ризик травмувати корені зводиться до мінімуму.
Установка штифта і нарощування коронки у 32 Dent:
стоматолог готує корені: чистить і розширює канали;
вставляє штифт: гранично обережно, щоб не пошкодити стінки каналів;
цементує канали разом зі штифтом: особлива увага приділяється апікальній частині зуба – верхівці кореня;
після фіксації штифта лікар переходить до наступного етапу – нарощування зуба, іншими словами – до реставрації: пошарово наносить фотополімерний матеріал, простіше кажучи, формує пломбу, але тільки у вигляді коронки зуба;
коли матеріал твердне, стоматолог шліфує і полірує поверхню, щоб надати коронці природного вигляду.
Відразу після процедури штифтовий зуб готовий «до роботи»: можна їсти і пити, а на вигляд реставрована коронка не відрізняється від сусідніх зубів.
Остаточна сума, яку пацієнт заплатить за реставрацію зуба, залежить від багатьох складових. Ціна штифтового зуба формується з вартості:
Дізнатися точну вартість відновлення зуба за допомогою штифта і нарощування можна під час консультації у стоматології 32 Dent. Ціни на послуги з реставрації можна подивитися в нашому прайсі.